Приймати зміни завжди нелегко. Ми вживаємося, вростаємо у свої звички і от вже вони міцно тримають нас, не дають рухатися вперед, мріяти, розвиватися. І щоразу, коли стояти на місці стає нестерпно, доводиться ламати себе, звичний устрій життя, іти до нового через біль і страждання.
Ми хочемо змін, наша душа прагне пізнавати і розвиватися, але водночас ми опираємося і шукаємо підтримки у відомому, стабільному, звичному. Хоча при бажанні це можна змінити і спробувати зазирнути за страх, далі, туди, де на нас чекає диво. Якщо дивитися з відкритим серцем, очікуванням чудесного, то й зміни стануть не такими вже й загрозливими.
Тільки, ви же зрозуміли, що цей цикл повторюватиметься доки ми на цій землі? Саме тому, чим краще ми навчимося з ним справлятися, тим кращим стане все наше життя.