Сидіти в карантині важко. Навіть для тих, хто працює вдома це виклик, бо просто в магазин і то у повному екіпіруванні, дрібними перебіжками, не знаючи від кого ховатися – тих, хто в масках, чи тих, хто без. А більше нікуди у місті й не підеш, адже те, що раніше було вибором, але не обмежувало свободи, тепер стало забороною, яка викликає опір і обурення.
Тим, хто щодня ходив на роботу важче в рази, бо для них в одну мить «поламався» весь звичний спосіб життя, а втрата щоденних «дрібних» звичок і ритуалів – це неабиякий стрес. А ще ж новини подивитися, статистику смертей неодмінно, дописи просякнуті чорною апокаліптичною журбою почитати, ну а що іще робити?
І от вже настрій в мінусі, все бісить, всі дратують, заснути неможливо, кожну новину треба для розради «заїсти», потім сумно пожартувати про те, що після карантину ніхто вже у двері не пролізе, усвідомити, що до того все йде, засмутитися ще сильніше, з’їсти для настрою ще один пиріжок, чи налисник, чи бутерброд хоча би… Я можу продовжувати, але, думаю, ви впораєтеся краще за мене)
Насправді то був «ліричний відступ», а взагалі я просто хотіла сказати, що зараз треба не «махати на себе рукою», а старатися дотримуватися корисних звичок, не відмовлятися від доступного догляду за собою, а може навпаки – робити більше, доки є час. Масочки, скраби, умивання, манікюр, миття голови, укладка – робіть! Одягайтесь зручно, але гарно.
Не давайте, не дозволяйте собі занедбати самих себе! Вам і без того зараз важко, а коли ще й місяць переїдання і недосипання, без сонця, свіжого повітря і достатнього руху почне даватися взнаки, то буде взагалі непереливки. У таку негативну спіраль легко скотитися, а от вибиратися з неї буде важко.
Перевага філософії усвідомленого життя, якої я дотримуюсь останні роки, полягає у тому, щоб не доводити себе до крайнощів і криз там, де цього можна уникнути. Тому якщо ручка вже тягнеться за пиріжечком, десятим за сьогодні, спробуйте її зупинити і спитайте себе: «Для чого він мені потрібен зараз? Я дійсно голодна (через годину після обіду)? Чи я хочу «заїсти» якусь емоцію?» Якщо ви не голодні, а це емоційна потреба, значить настав час вчитися працювати зі своїми відчуттями.
Хорошим питанням для початку буде: «Як ще, як інакше я можу покращити свій стан і підтримати себе, з меншою шкодою для здоров’я і більшою користю?» І послухайте, що підкаже ваша підсвідомість. Як мінімум ви дасте їй сигнал, що готові до діалогу.
Хочете навчитися чути себе і жити більш усвідомлено? Я готова ділитися з тими, хто готовий приймати такі знання.
Звертайтеся: (068) 558 0450 або пишіть у месенджер на сторінці Студія натхненного життя. Індивідуальний коучинг зараз проводиться в онлайн режимі.